Специфічна методика лікування наркоманії
В Україні і країнах Європи (Угорщини, Австрії, Швеції) активно використовується замісна підтримуюча терапія (ЗПТ) наркозалежних. За даними EMCDDA, сьогодні понад півмільйона наркозалежних в країнах Євросоюзу проходять ЗПТ. Даний терапевтичний підхід виправданий в разі стійкої фізичної залежності від опіатів (героїну, морфіну і ін.), Коли необхідно трансформувати наркозалежність в контрольований стан.
Ця методика офіційно визнана Управлінням ООН з наркотиків, злочинності і Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Так, в своїй доповіді 2013 року представник Ради ООН з прав людини Х.Мендес заявив, що відмова від замісної підтримуючої терапії можна розцінювати як порушення права на свободу від катувань. Багато вітчизняних державних наркологічних диспансерів розцінюють замісну терапію метадоном як один найефективніших методів лікування наркотичної залежності.
Метадонова програма: позиція «Медікона»
У Всеукраїнському наркологічному центрі «Медікон» до такого виду лікування наркоманії звертаються в певних випадках, коли:
-
ін’єкційний наркоман боїться проявів «ломки» і має показання до проведення ЗПТ з медичної точки зору;
-
ризик інфікування ВІЛ, вірусним гепатитом В, С, венеричними захворюваннями (при неодноразовому використанні нестерильних шприців) у даного пацієнта дуже великий;
-
хворий веде асоціальну поведінку, схильний до вчинення злочинів;
-
попереднє лікування залежності не принесло очікуваних результатів.
Співробітники центру переконані, що лікування потрібно підбирати індивідуально, скрупульозно нормуючи терапевтичну дозу метадону, щоб не спровокувати паралельну залежність від цього медпрепарату, що часто трапляється при бездумному проведенні ЗПТ псевдоспеціалістів.
Замісна терапія в «Медіконі» здійснюється тільки в стаціонарних умовах під наглядом лікаря-нарколога, психоневролога, терапевта і експерта по хімічної залежності. Якщо ж пацієнт відчуває залежність від наркотиків декількох груп, після оперативної детоксикації рішення про проведення підтримуючої терапії приймається індивідуально, оскільки подібне лікування має сенс тільки в разі опіатної наркоманії.
Суть метадонової терапії
Замісна терапія метадоном використовується найчастіше в тих випадках, коли людина вживає «вуличні» наркотики сумнівної якості. Для того щоб наркоман припинив наркоспоживання опіатів і йому було легше подолати період абстиненції, йому призначають замісні препарати (бупренорфін, метадон, кодеїн або дигідрокодеїн). В наркологічному центрі «Медікон» практикують метадонову замісну терапію, розцінюючи її як менш токсичну і ефективну.
На відміну від інших наркотиків, дія цих медпрепаратів пролонгована (досить 1 прийому на добу) і більш щадний для організму. Так, наприклад, якщо людина приймає героїн, або «кустарний опіум» («ширку»), протягом дня він кілька разів переживає інтоксикацію і «ломку», так як «вуличних» наркотиків вистачає тільки на 6-8 годин. У випадку з метадоном стан хворого (і фізичне, і емоційне) більш стабільний. Однак замісна терапія повинна бути досить тривалою, щоб дати можливість хворому адаптуватися до нових умов і прийняти важливі для себе рішення (нормалізувати сімейні стосунки, «підправити» здоров’я, піти від нелегальних наркотиків).
ЗПТ не є абсолютно анонімною, оскільки видача бупренорфіну і метадону не може бути безадресною і строго регламентується українським законодавством. Рішення про проведення такої терапії приймається колегіально, за участю керівника програми, лікуючого лікаря і соцпрацівника. Однак персональні дані реабілітанта не розголошуються і не передаються в будь-які інстанції для ведення наркообліку.
Переваги замісної терапії метадоном
-
замісний препарат нормалізує стан наркозалежного (фізичний, психо-емоційний і соціальний);
-
метадон – чистий наркотик, тому малотоксичний для печінки і організму в цілому навіть при тривалому вживанні;
-
прояви «синдрому відміни» менш виражені;
-
пригнічується бажання вживати нелегальні наркотики;
-
у випадках ін’єкційної наркоманії знижується ризик інфікування;
-
рівень злочинності в суспільстві падає;
-
рівень самооцінки хворого зростає, відносини з рідними і близькими налагоджуються;
-
пацієнт здатний самостійно прийняти рішення про ведення тверезого способу життя.
Не варто сприймати ЗПТ як панацею від наркозалежності. Подібно до інсуліну при цукровому діабеті або антигістамінних препаратів у разі сезонної алергії, препарати, які призначаються в рамках замісної терапії, покликані нормалізувати стан хворого (а наркоманія – це, свого роду, хронічне захворювання!) І уберегти його від можливих ускладнень (вчинення злочину, суїцидальних думок, ВІЛ-інфікування і т.д.).
Незважаючи на явні переваги замісної терапії, варто відзначити, що по її закінченню також проявляється абстинентний синдром. Щоб його протікання не спровокували «зриву», бажано провести цей час в клініці центру. Досвідчені фахівці допоможуть максимально комфортно пережити цей період, відновити сили організму і пройти наступні етапи соціально-психологічної реабілітації.
