Особливості постреабілітаційного періоду
Кваліфіковане лікування наркоманії має на увазі не тільки реабілітацію в умовах стаціонару, а й надання професійної психологічної допомоги в післяреабілітаційний період.
Для чого це потрібно?
Перебуваючи в умовах закритого стаціонару, пацієнт позбавлений можливості зустрітися, поспілкуватися з «товаришами» по залежності і вже тим більше, він не зможе взяти дозу наркотику або випити спиртного. Тільки з часом він отримує обмежений доступ до невеликих сумах грошей і телефонних дзвінків. Це служить свого роду перевіркою того, як проходить реабілітація, чи налаштована людина на одужання.
Звісно, вдома такий тотальний контроль зникає. І цей період стає вирішальним для подальшої долі реабілітанта. Занурившись в звичне середовище, наповнене спокусами, людині з наркотичним минулим вкрай складно протистояти випробуванням. За статистикою, більшість «зривів» трапляється в перший рік після лікування.
Форми постреабілітаційного супроводу
Багато наших «випускників» не прагнуть повертатися додому, пройшовши лікування наркоманії. Чим це можна пояснити? Невже їх не чекають рідні, або вони не хочуть повернутися до роботи, рідним і друзям? Звісно, хочуть. Але почуття остраху, що все знову повториться, не дає їм спокою. Їм потрібен додатковий час, щоб переконатися в тому, що вони самостійно зможуть протистояти наркопотягу. Деякі ж, навпаки, отримали впевненість у власних силах і прагнуть реалізовувати себе в іншій сфері – волонтерської.
І тим і іншим, наркологічний центр «Медікон» готовий допомогти, адже основний принцип його роботи – це націленість на позитивний результат. Для цього в центрі передбачені різноманітні форми психологічного супроводу, спрямовані на:
- адаптацію в суспільстві;
- підняття самооцінки і допомогу в самореалізації;
- детальний аналіз нових почуттів і переживань;
- працевлаштування;
- поліпшення відносин внутрісімейного і міжособистісного характеру;
- надання допомоги психолога.
Випадки, коли реабілітанти, отримавши відповідну освіту, ставали нашими колегами (соцпрацівниками, психотерапевтами) далеко не рідкісні. Ми переконані, що такі фахівці, які мають особистий досвід боротьби з наркопотягом, дуже цінні в плані професійної компетентності. Радує і той факт, що багато колишніх пацієнтів центру беруть участь в роботі груп співзалежних і на власному прикладі доводять, що кинути наркотики можливо.
Отже, постреабілітаційний супровід користується величезним попитом, оскільки реабілітанти все ще потребують моральної та психологічної підтримки. Її реалізація сприяє кращим показникам успіху програми, оскільки стаціонарне лікування наркоманії – це тільки половина результату. Важливіше і складніше звикнути до нового способу мислення і щохвилини дотримуватися тверезого способу життя. А без сторонньої допомоги професіоналів це далеко не просто!
